Словарь української мови (1924)/понапорювати

by Борис Грінченко

◀ понапорошувати

Словарь української мови Борис Грінченко П понапорювати

понаправляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понапо́рювати, рюємо, єте, гл. То-же, что и напороти, но о многихъ. Понапорювавши гороху повні пазухи, ідуть собі, горох їдять. Св. Л. 140.