Словарь української мови (1924)/понаробляти

by Борис Грінченко

◀ понароблювати

Словарь української мови Борис Грінченко П понаробляти

понароджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понаробля́ти, ля́ю, єш, гл. Надѣлать; сдѣлать; причинить. Драг. 288, 421. У вершині Дністра вода прибуває, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє. Чуб. V. 876.