Словарь української мови (1924)/понарізувати
| ◀ понариґовувати | Словарь української мови П понарізувати |
понарікати ▶ |
|
Понарі́зувати, зую, єш, гл. Нарѣзать (во множествѣ). Отак що-дня понарізують хліба багато, а тоді й засихають шматки. Кіев. у.
| ◀ понариґовувати | Словарь української мови Борис Грінченко П понарізувати |
понарікати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понарізувати
Борис Грінченко
1924
Понарі́зувати, зую, єш, гл. Нарѣзать (во множествѣ). Отак що-дня понарізують хліба багато, а тоді й засихають шматки. Кіев. у.