Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понарікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понарікати
Берлін: Українське слово, 1924

Понаріка́ти, ка́ю, єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).