Словарь української мови (1924)/понаставати
| ◀ понасолювати | Словарь української мови П понаставати |
понаставляти ▶ |
|
Понастава́ти, стаємо́, єте́, гл. Настать, наступить (во множествѣ). Злі ґаздове понаставали. Левиц. Світ. 12.
| ◀ понасолювати | Словарь української мови Борис Грінченко П понаставати |
понаставляти ▶ |
|
Словарь української мови — П
понаставати
Борис Грінченко
1924
Понастава́ти, стаємо́, єте́, гл. Настать, наступить (во множествѣ). Злі ґаздове понаставали. Левиц. Світ. 12.