Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понаставляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понаставляти
Берлін: Українське слово, 1924

Понаставля́ти, ля́ю, єш, гл. То-же, что и наставити, но во множествѣ. Драг. 288. Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152.