Словарь української мови (1924)/понасторочувати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ понастовбурчувати Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понасторочувати 		понасторошувати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Понасторо́чувати, чуємо, єте, гл. Тоже, что и насторочити, но во множествѣ.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/понасторочувати&oldid=519508