Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понасторочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понасторочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понасторо́чувати, чуємо, єте, гл. Тоже, что и насторочити, но во множествѣ.