Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понасторошувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понасторошувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понасторо́шувати, шую, єш, гл. = Понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила. К. ДС. 9.