Словарь української мови (1924)/понасторошувати

by Борис Грінченко

◀ понасторочувати

Словарь української мови Борис Грінченко П понасторошувати

понасторошуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понасторо́шувати, шую, єш, гл. = Понасторочувати. Вітряки на горбах понасторошували крила. К. ДС. 9.