Словарь української мови (1924)/понасівати
| ◀ понасипатися | Словарь української мови П понасівати |
понасікати ▶ |
|
Понасіва́ти, ва́ю, єш, гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває. Кв.
| ◀ понасипатися | Словарь української мови Борис Грінченко П понасівати |
понасікати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понасівати
Борис Грінченко
1924
Понасіва́ти, ва́ю, єш, гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває. Кв.