Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понатирати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понатирати
Берлін: Українське слово, 1924

Понатира́ти, ра́ю, єш, гл. Натереть (во множествѣ).