Словарь української мови (1924)/понатоптувати
| ◀ понатоплюватися | Словарь української мови П понатоптувати |
понаторочувати ▶ |
|
Понато́птувати, тую, єш, гл. 1) Натоптать (ногами грязь во многихъ мѣстахъ). 2) Набить плотно (во множествѣ).
| ◀ понатоплюватися | Словарь української мови Борис Грінченко П понатоптувати |
понаторочувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понатоптувати
Борис Грінченко
1924
Понато́птувати, тую, єш, гл. 1) Натоптать (ногами грязь во многихъ мѣстахъ). 2) Набить плотно (во множествѣ).