Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понаторочувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понаторочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понаторо́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и наторочити, но во множествѣ. Оті брехухи понаторочують вам, а ви й вірите. Богодух. у.