Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понаучувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понаучувати
Берлін: Українське слово, 1924

Понау́чувати, чую, єш, гл. = Понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував. К. (О. 1861. II. 228).