Словарь української мови (1924)/понаховувати
Зовнішній вигляд
◀ понахвачувати | Словарь української мови П понаховувати |
понаходити ▶ |
|
Понахо́вувати, вую, єш, гл. То-же, что и наховати, но во множествѣ. Під однією діжкою два куски сала знайшла, під другою — пшона вузлик, — мабуть невісточка понаховувала, щоб до матері однести. Пирят. у.