Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понаходити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понаходити
Берлін: Українське слово, 1924

Понахо́дити, джу, диш, гл. 1) Найти, разыскать (во множествѣ). 2) Сойтись, прійти (о многихъ). З запорожжя понаходило таки чимало братчиків січовиків. Стор. МПр. 60.