Словарь української мови (1924)/понаходити
Зовнішній вигляд
◀ понаховувати | Словарь української мови П понаходити |
понаходитися ▶ |
|
Понахо́дити, джу, диш, гл. 1) Найти, разыскать (во множествѣ). 2) Сойтись, прійти (о многихъ). З запорожжя понаходило таки чимало братчиків січовиків. Стор. МПр. 60.