Словарь української мови (1924)/поначіплюватися

by Борис Грінченко

◀ поначіплювати

Словарь української мови Борис Грінченко П поначіплюватися

поначісувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поначі́плюватися, люємося, єтеся, гл. Вцѣпиться, прицѣпиться (о многихъ). Як поначіплювались їй і в плахту, і в намітку грішнії душі, щоб і собі з того пекла вибраться. ЗОЮР. I. 308.