Словарь української мови (1924)/понащіплювати
| ◀ понащипувати | Словарь української мови П понащіплювати |
понащулювати ▶ |
|
Понащі́плювати, люю, єш, гл. Привить (во множествѣ). Він, покійник, і яблук, і груш понащіплював. Богодух. у.
| ◀ понащипувати | Словарь української мови Борис Грінченко П понащіплювати |
понащулювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
понащіплювати
Борис Грінченко
1924
Понащі́плювати, люю, єш, гл. Привить (во множествѣ). Він, покійник, і яблук, і груш понащіплював. Богодух. у.