Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понащулювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понащулювати
Берлін: Українське слово, 1924

Понащу́лювати, люю, єш, гл. Насторожить (во множествѣ). Коні понащулювали вуха.