Словарь української мови (1924)/поневолити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ поневірятися Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поневолити 		понеділковий ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Понево́лити, лю, лиш, гл. Принудить. Поневолила дочку заміж. Васильк. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/поневолити&oldid=519577