Словарь української мови (1924)/поневірятися

by Борис Грінченко

◀ поневіряти

Словарь української мови Борис Грінченко П поневірятися

поневолити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поневіря́тися, ря́юся, єшся, гл. Жить въ несчастіи, тяжелой жизнью. Будеш, з своєю дитиною поневірятись. Син мій буде щасливійший, не буде так поневірятись, як я оттут. Левиц. I. 66.