Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поневірятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поневірятися
Берлін: Українське слово, 1924

Поневіря́тися, ря́юся, єшся, гл. Жить въ несчастіи, тяжелой жизнью. Будеш, з своєю дитиною поневірятись. Син мій буде щасливійший, не буде так поневірятись, як я оттут. Левиц. I. 66.