Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поневіряти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поневіряти
Берлін: Українське слово, 1924

Поневіря́ти, ря́ю, єш, гл. Пренебрежительно обращаться. МВ. (О. 1862. I. 93). Вірувала вона в мене тогді, як люде мною поневіряли. К. МХ. 5.