Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понестися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понестися
Берлін: Українське слово, 1924

Поне́сти́ся, су́ся, се́шся, гл. Понестись. Счеплються руками і мене вхоплють та й понесуться, регочучись, аж земля гуде. МВ. I. 87.