Словарь української мови (1924)/понестися
Зовнішній вигляд
◀ понести | Словарь української мови П понестися |
понехати ▶ |
|
Поне́сти́ся, су́ся, се́шся, гл. Понестись. Счеплються руками і мене вхоплють та й понесуться, регочучись, аж земля гуде. МВ. I. 87.