Словарь української мови (1924)/поновини
| ◀ понова | Словарь української мови П поновини |
поновити ▶ |
|
Поно́вини, вин, ж. мн. Обновленіе. Були ж поновини в Єрусалимі. Ев. І. X. 22.
| ◀ понова | Словарь української мови Борис Грінченко П поновини |
поновити ▶ |
|
Словарь української мови — П
поновини
Борис Грінченко
1924
Поно́вини, вин, ж. мн. Обновленіе. Були ж поновини в Єрусалимі. Ев. І. X. 22.