Словарь української мови (1924)/поновлення
Зовнішній вигляд
◀ поновити | Словарь української мови П поновлення |
поновляти ▶ |
|
Поновле́ння, ня, с. 1) Возобновленіе. Поновлення прав священної природи. К. Дз. 7. Поновлення старини ждемо. К. Дз. 7. 2) Обновленіе.