Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поноченький

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поноченький
Берлін: Українське слово, 1924

Поноче́нький, а, е. Темный, лишенный свѣта. Скидай сорочку не там, де видко, а на поноченькому. Константиногр. у.