Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понука

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понука
Берлін: Українське слово, 1924

Пону́ка, ки, ж. Поощреніе, подстрекательство. Пону́ку да́ти. Поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.