Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понуздати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понуздати
Берлін: Українське слово, 1924

Понузда́ти, да́ю, єш, гл. Взнуздать (лошадей).