Словарь української мови (1924)/поніматися
| ◀ понімати | Словарь української мови П поніматися |
понімечитися ▶ |
|
Поніма́тися, ма́юся, єшся, сов. в. поня́тися, пойму́ся, ме́шся, гл. Сходиться, сойтись, соединяться, соединиться. Уже твоє біле лічко з моїм понялося. Мет. 12. Моє серце з твоїм понялося. К. Досв. 60. 2) Только сов. в. Вступить въ бракъ. Старого Хмари дочка та з кріпаком понялася. МВ. I. 40. 3) — чим. Обращаться, обратиться во что. Незабаром сніжок понявся водою. Греб. 400.