Словарь української мови (1924)/пооббризькувати
| ◀ пооббірати | Словарь української мови П пооббризькувати |
пооббріхувати ▶ |
|
Пооббри́з(ь)кувати, кую, єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас. Харьк. у.
| ◀ пооббірати | Словарь української мови Борис Грінченко П пооббризькувати |
пооббріхувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пооббризькувати
Борис Грінченко
1924
Пооббри́з(ь)кувати, кую, єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас. Харьк. у.