Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пооббірати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пооббірати
Берлін: Українське слово, 1924

Пооббіра́ти, ра́ю, єш, гл. То-же, что и обібра́ти, но во множествѣ. Кругом їх (уліїв) пообшукує, сухе пооббірає. Г. Барв. 144.