Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пообкурювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пообкурювати
Берлін: Українське слово, 1924

Пообку́рювати, рюю, єш, гл. Окурить, окутать дымомъ (во множествѣ).