Словарь української мови (1924)/пообкутувати
| ◀ пообкурювати | Словарь української мови П пообкутувати |
пообкутуватися ▶ |
|
Пообку́тувати, тую, єш, гл. Окутать (во множествѣ). Мороз великий, треба добре глечики пообкутувати, а то позамерзає молоко, поки донесу. Черниг. г.