Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пообкутувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пообкутувати
Берлін: Українське слово, 1924

Пообку́тувати, тую, єш, гл. Окутать (во множествѣ). Мороз великий, треба добре глечики пообкутувати, а то позамерзає молоко, поки донесу. Черниг. г.