Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попалахкотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попалахкотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Попалахкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. Попылать сильно.