Словарь української мови (1924)/попалити
| ◀ попалахкотіти | Словарь української мови П попалити |
попалитися ▶ |
|
Попали́ти, лю́, лиш, гл. Сжечь; обжечь (во множествѣ). Гей роспустили пожар по долині, попалили діти солов'їні. АД. I. 269.
| ◀ попалахкотіти | Словарь української мови Борис Грінченко П попалити |
попалитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
попалити
Борис Грінченко
1924
Попали́ти, лю́, лиш, гл. Сжечь; обжечь (во множествѣ). Гей роспустили пожар по долині, попалили діти солов'їні. АД. I. 269.