Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попанячитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попанячитися
Берлін: Українське слово, 1924

Попаня́читися, чуся, чишся, гл. = Попаніти. Сим. 141. Все теє куди попанячилось і пиндючиться почало. Сим. 227.