Словарь української мови (1924)/попас
| ◀ попаршивіти | Словарь української мови П попас |
попасання ▶ |
|
По́па́с, су, м. Кормъ на пастбищѣ, пастбище, выпасъ. Рудч. Чп. 47, 252. Поїдемо разом з вітром, попасу не буде. Мет. 97. Ста́ти на по́па́сі. Остановиться, чтобы попасти воловъ, лошадей. Ой пішли чумаки з України стали на попасі край долини. Мет. 369. По́пасом = Попаски 1. Попасом поїдемо. Ум. Попа́сочок.