Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поперчити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поперчити
Берлін: Українське слово, 1924

Поперчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Посыпать перцемъ. З смаженої капусти поперченої… ліплять пироги. МУЕ. I. 99.