Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попеститися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попеститися
Берлін: Українське слово, 1924

Попе́ститися, щуся, стишся, гл. Понѣжиться; поласкаться.