Словарь української мови (1924)/поплазувати

by Борис Грінченко

◀ поплазка

Словарь української мови Борис Грінченко П поплазувати

поплакати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поплазува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Поползти. Безногі черви поплазували. Мир. Пов. I. 128. 2) Медленно, съ трудомъ пойти, поплестись. Поплазував він до церкви.