Словарь української мови (1924)/поплатити
| ◀ поплакатися | Словарь української мови П поплатити |
поплентатися ▶ |
|
Поплати́ти, чу́, тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.
| ◀ поплакатися | Словарь української мови Борис Грінченко П поплатити |
поплентатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поплатити
Борис Грінченко
1924
Поплати́ти, чу́, тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.