Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поплатити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поплатити
Берлін: Українське слово, 1924

Поплати́ти, чу́, тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.