Словарь української мови (1924)/поплакатися

by Борис Грінченко

◀ поплакати

Словарь української мови Борис Грінченко П поплакатися

поплатити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поплака́тися, ка́юся, єшся, гл. А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплакайся, а од мене нещасної повік не цурайся. Грин. III. 391.