Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поплюндрувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поплюндрувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поплюндрува́ти, ру́ю, єш, гл. Разорить, разграбить (во множествѣ).