Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поплюскнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поплюскнути
Берлін: Українське слово, 1924

Поплю́скнути, ну, неш, гл. Сплющиться, стать плоскимъ, щуплымъ. Калина зімою взяла та й поплюскла, — ягоди стали плисковаті, що й соку в їх не зосталось. Рк. Левиц. Посуха захватила жито, а зерно й поплюскло. Черниг. у.