Словарь української мови (1924)/поплісок
| ◀ поплисти | Словарь української мови П поплісок |
поплітати ▶ |
|
Поплісок, ска, м. Родъ большой лужи, оставшейся послѣ половодья или большого дождя на мѣстѣ покрытомъ травой. Там гарно полотна слати у поплісках. Черниг. у.