Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поплісок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поплісок
Берлін: Українське слово, 1924

Поплісок, ска, м. Родъ большой лужи, оставшейся послѣ половодья или большого дождя на мѣстѣ покрытомъ травой. Там гарно полотна слати у поплісках. Черниг. у.