Словарь української мови (1924)/поплітати

by Борис Грінченко

◀ поплісок

Словарь української мови Борис Грінченко П поплітати

поплітка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Попліта́ти, та́ю, єш, гл. 1) Оплетать сверху. Щоби коса довший час… добре заплетена трималася, поплітають косу поплітками. Шух. I. 135. 2) Связывать горшки проволокою. Вх. Зн. 53.