Словарь української мови (1924)/поплітка
Зовнішній вигляд
◀ поплітати | Словарь української мови П поплітка |
попліть ▶ |
|
По́плітка, ки, ж. 1) Верхняя прядь на веревкѣ. Могилев. у. 2) Красная гарусная нить, которой оплетаютъ сверху косы. Kolb. I. 40. Шух. I. 135.