Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поплічник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поплічник
Берлін: Українське слово, 1924

Поплі́чник, ка, м. Помощникъ, подручный.