Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поподути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поподути
Берлін: Українське слово, 1924

Поподу́ти, дму́, дме́ш, гл. Подуть много.