Словарь української мови (1924)/попожуритися
| ◀ поподути | Словарь української мови П попожуритися |
попозіпати ▶ |
|
Попожури́тися, рю́ся, ришся, гл. Попечалиться много. Що вона попожурилась. Г. Барв. 58.
| ◀ поподути | Словарь української мови Борис Грінченко П попожуритися |
попозіпати ▶ |
|
Словарь української мови — П
попожуритися
Борис Грінченко
1924
Попожури́тися, рю́ся, ришся, гл. Попечалиться много. Що вона попожурилась. Г. Барв. 58.