Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/попок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
попок
Берлін: Українське слово, 1924

Попо́к, пка́, м. 1) Ум. отъ піп. 2) = Жидок 2. 3) = Попичка. Вх. Пч. II. 13.